12 червня 2007 року ГРОМАДСЬКА РАДА при Міністерстві оборони України на підставі Звітів робочої групи та з позиції здорового глузду одностайно підтримала рішення щодо ЗВЕРНЕННЯ до вищих посадових осіб держави про згубність для держави та її оборонної могутності рішення ро ЛІКВІДАЦІЮ Одеського інституту Сухопутних військ. Пропонуємо ознайомитися з окремими матералами робочої групи ГР при МО України.

ЗВІТ

робочої групи щодо громадської експертизи документів стосовно передачі земельних ділянок і надлишкового майна Одеського інституту Сухопутних військ

Відповідно до доручення Громадської ради при Міністерстві оборони України від 25.04.2007р. робоча група у складі: Осіпенка В.І., Іванова М.Б., Лисняка В.Г., Горелова Ю.Л., Луганського О.І., Гука О.І., Матвійчука Д.Л., Черткова А.В., Сергіенко А.В., Соловйова С.М. провела громадську експертизу документів, що надійшли до Громадської ради стосовно ситуації довкола передачі земельних ділянок і надлишкового майна Одеського інституту Сухопутних військ (ОІСВ), перевірила матеріали щодо висновків міжвідомчої комісії з питань інвентаризації майна і земельних ділянок ОІСВ.

Під час роботи групи були залучені матеріали, які підготовлені керівним та професорсько-викладацьким складом, Радою офіцерів ОІСВ, Міністерством праці та соціальної політики України, Протокольне рішення засідання міжвідомчої комісії з питань інвентаризації майна і земельних ділянок ОІСВ також використана інформація рієлтерських підприємств м. Одеси щодо орієнтовної вартості нерухомості у даному регіоні.

Робоча група відмічає, що Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від ЗО серпня 2006 року № 1254 та створена відповідна комісія щодо реорганізації Одеського інституту Сухопутних військ. За дорученням Голови державної комісії, ректором Одеського Національного політехнічного університету розроблена Концепція розвитку Одеського військового інституту у складі університету. Але її зміст вихолощується, затвердження всіма способами гальмується керівництвом Міністерства оборони, а ліквідація Одеського інституту Сухопутних військ не лише триває, але й безпідставно прискорюється. Так, відповідно до вимог Директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 27.10.2006р. № 116/06, полігон батальйону забезпечення навчального процесу Одеського інституту Сухопутних військ з ЗО грудня 2006 року був скорочений у повному складі. Таке рішення прийнято майже за рік до випуску останніх курсантів інституту, тому це важко назвати поміркованим реформуванням.

Цілком очевидно, що заради своїх амбіцій військові посадовці готові принести в жертву якість підготовки майбутніх офіцерів.

На сьогодні у Збройних Силах України: існує гостра проблема щодо забезпечення живучості та надійності зберігання засобів ураження та боєприпасів на арсеналах, базах та складах, яскравим прикладом цього є ціла низка техногенних катастроф на цих військових об'єктах; створені нові організаційні структури такі, як Командування сил підтримки Збройних Сил; здійснюється перехід на нові принципи матеріально-технічного забезпечення військ (сил). Всі ці проблеми та заходи потребують відповідного кадрового потенціалу. Таких фахівців на теперішній час не готує жоден вищий навчальний військовий або цивільний навчальний заклад.

Тому очевидна доцільність готувати офіцерів логістики з урахуванням доповнень до Переліку галузей знань, напрямів, спеціальностей та спеціалізацій підготовки військових фахівців у ВВНЗ МО України з використанням існуючої матеріально-технічної бази інституту та університету.

Довідково: Одеса є потужним центром військової освіти більше ніж сто сорок років - з 1865 року, коли в ній з'явилося перше військове училище. Самі стіни Одеського інституту Сухопутних військ дихають історією, два центральних корпуси мають історичну цінність як пам 'ятки архітектури. Зі стін Одеських училищ вийшло більше ста Героїв Радянського Союзу, а більше 500 випускників дослужилися до генеральських зірок. Одеський інститут Сухопутних військ, який засновано Постановою Кабінету Міністрів України за № 490 від 1992 року на базі трьох вищих військових училищ, як якісно новий навчальний заклад, має глибоке історичне коріння, на його базі більше століття готувалися для країни загальновійськові, артилерійські, зенітні командири та військові інженери. Вже на час заснування інституту, природно склався комплекс підготовки офіцерів Сухопутних військ практично за всіма фаховими командними й інженерними спеціальностями.

Цілком закономірним і головне, державним було рішення щодо визначення базовим вищим навчальним закладом Сухопутних військ ЗС України Одеський інститут Сухопутних військ.

Впродовж; усіх років в інституті, у звітах роботи Державних комісій, відмічалися значний науково-педагогічний потенціал, якісна навчально-методична база та високий рівень навчання курсантів. За підсумками навчально-виховного процесу у 2002, 2003, 2004 роках Одеський інститут визнано кращим вищим військовим навчальним закладом, зокрема і у 2006 році зазначається лише одне: інститут спроможний готувати кадри для Сухопутних військ на належному рівні.

Одним з відверто неправедних чинників знищення інституту є те, що "місто Львів більш патріотичне чим Одеса", про що наголосив у своїй доповідній записці генерал-полковник Петрук, Тим самим проголошується відвертий розподіл України на патріотів і не патріотів, ставиться під сумнів патріотичність одеситів. Патріотизм армії залежить не від географічного розташування підготовки її кадрів, а від кріпості віри у Батьківщину, від відношення влади до свого народу та його захисників в цілому.

Ми, представники громадських організацій, проти створювання напруги в суспільстві, яке і так у важких умовах будує єдину Незалежну Україну. Ми також не хочемо, щоб нам нав'язували під будь-яким, навіть самим пристойним приводом діяння, які аж ніяк не сприяють досягненню довгоочікуваного, миру і злагоди в суспільстві.

Довідково: з часів незалежності України найстаріший вищий військовий закладу України - Одеський інститут Сухопутних військ підготував для Збройних Сил понад 6000 офіцерів. (Як бути з цими "не патріотами"-?)

Склалася критична ситуація коли штучне прискорення ліквідації Одеського інституту Сухопутних військ, яке суперечить вже прийнятим нормативно-правовим документам, веде до порушення контрактних умов навчання курсантів інституту, а відсутність до цього часу комплексного плану щодо розв'язання соціальних проблем військовослужбовців та працівників, ефективного використання фондів інституту, його військових містечок, заходів щодо вирішення житлової проблеми військовослужбовців ОІСВ та осіб, які мешкають у гуртожитках, до обвального загострення соціальної напруженості, що може призвести до непередбачених наслідків.

Також викликають обурення дії заступника міністра оборони Бойка, що створив умови, які погіршили забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил в цілому та ні в якому разі не можуть призвести до вирішення цієї проблеми в Одеському гарнізоні.

Довідково: Деякі будівлі інституту мають історичне значення, що не враховувалося при проведенні орієнтовних розрахунків, проте ринкова вартість реконструйованої такої нерухомості, безумовно матиме більшу привабливість (читай ціну) ніж звичайна нерухомість.

Члени робочої групи вважають, що найбільш доцільний варіант вирішення житлової проблеми - це забудова земельної ділянки державою (див. висновок щодо інформації про орієнтири вартості нерухомості у м. Одеса (додається).

Члени робочої групи також вважають, що громадськість не може залишатися осторонь, мовчати, коли твориться несправедливість та безлад, коли принижуються права людей, духовні та історичні цінності суспільства, підточуються основи держави.

Ті події, які відбуваються навколо Одеського інституту Сухопутних військ, на наш погляд, іншими словами як переривання історичного зв'язку часів і традицій, руйнації і знищення вітчизняної військової освіти не назвеш.

Ці дії робляться, як з політичних так і комерційних інтересів людьми, жадоба яких розповсюджується на майно та земельні площі інституту.

Робоча група вважає, що пропозиції міжвідомчої комісії щодо використання майна і земельних ділянок Одеського інституту Сухопутних військ, підготовлені на виконання п. З Постанови КМУ від ЗО серпня 2006 року, № 1254, які затверджені протокольним рішенням від 23 квітня 2007 року є такими що не обгрунтовані в повному обсязі для передачі військового містечка ОІСВ на компенсаційній основі.Процедура не є прозорою, а оцінка майна (якщо така відбувалась), не відповідає реаліям сьогодення та обурює широкі слої громадськості, особовий склад учбового закладу та ветеранів-випускників підходом до вирішення долі славетного ВУЗу.

Робоча група вважає за доцільне:

Призупинити дію всіх постанов та інших нормативно-правових актів (в тому числі наказів, розпоряджень, доручень МОУ), спрямованих на знищення Одеського інституту сухопутних військ (ОІСВ).

Призначити компетентну комісію із залученням народних депутатів України, представників громадських організацій, контрольно-ревізійної служби України, Генпрокуратури, Служби безпеки України для з'ясування дійсних причин та законності дій певних посадових осіб щодо непоміркованого прискорення ліквідації Одеського інституту Сухопутних військ та свідомого гальмування його реформування.

Пропонуємо провести зустріч міністра оборони України з керівництвом, професорсько-викладацьким та особовим складом інституту, на якій обговорити концепцію розвитку та реформування Одеського інституту сухопутних військ.

Звернутись з заявами до Президента - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Прем'єр -міністра України, Голови Верховної Ради України, керівників фракцій Верховної Ради України щодо вирішення проблем, які склалися навколо реформування Одеського інституту Сухопутних військ.

Звернутись до Прем'єр -міністра України з проханням розглянути питання, щодо реформування Одеського інституту Сухопутних військ на засіданні урядової комісії з питань забезпечення розвитку Збройних сил України та інших військових формувань.

З представників громадськості утворити Наглядову раду з питань розвитку, реформування Одеського інституту Сухопутних військ та забезпечення житлом особового складу.

Пропонуємо здійснити поїздку робочої групи до Львова з метою ознайомлення із станом і рівнем підготовки курсантів, які переведені з Одеського інституту Сухопутних військ.

Робоча група вважає, що Проекти компенсації , які запропоновані ОМДА не відповідають тим можливостям, які можуть бути застосовані на території військового містечка № 217, але пропонує підтримати в цілому пропозиції, які викладені в Протокольному рішенні засідання міжвідомчої комісії з питань інвентаризації майна і земельних ділянок ОІСВ від 23 квітня 2007 року на виконання п. З

Постанови КМУ від ЗО серпня 2006 року № 1254 та внести зміни:

доп. 2:

Військове містечко № 16 (вул. Фонтанська дорога, 4) Взяти до врахування:

- довідкові матеріали щодо можливості ефективності інвестиційних

програм, що пов'язані з реалізацією надлишкових територій ОІСВ й

будівництвом житла, які спрямовані на вирішення соціальних проблем

військовослужбовців (додається);

- висновок щодо інформації про орієнтири вартості нерухомості у м. Одеса

(додається)

Військове містечко № 17 (вул. Фонтанська дорога, 10) Взяти до врахування:

- довідкові матеріали щодо можливості ефективності інвестиційних

програм, що пов'язані з реалізацією надлишкових територій ОІСВ й

будівництвом житла, які спрямовані на вирішення соціальних проблем

військовослужбовців (додається);

- висновок щодо інформації про орієнтири вартості нерухомості у м. Одеса

(додається).

Підтримати пропозиції керівництва ОІСВ у питанні залишення будівель, які перераховані в абзаці 2 пропозицій, які викладені в протокольному рішенні для використання з метою забезпечення навчально-учбового процесу.

Військове містечко № 217 (вул. Фонтанська дорога, 14) Взяти до врахування:

- довідкові матеріали щодо можливості ефективності інвестиційних

програм, що пов'язані з реалізацією надлишкових територій ОІСВ й

будівництвом житла, які спрямовані на вирішення соціальних проблем

військовослужбовців (додається);

- висновок щодо інформації про орієнтири вартості нерухомості у м. Одеса

(додається).

Військове містечко № 234, дитячий оздоровчий табір (вул. Дача Ковалевського, 1)

.Створити наглядову раду за передачею майна та використання об'єкта за цільовим призначенням з обов'язковим включенням до її складу представників комітету солдатських матерів, або інших громадських організацій Одеси.

Військове містечко № 3 (смт Чорноморське Комінтернівського району) Визначити розмір та механізм компенсації, а також залучити до цієї роботи громадські організації.

Військове містечко № 4 (смт Чорноморське Комінтернівського району) Визначити розмір та механізм компенсації, а також залучити до цієї роботи громадські організації.

доп. З

Взяти до врахування:

- довідкові матеріали щодо можливості ефективності інвестиційних

програм, що пов'язані з реалізацією надлишкових територій ОІСВ й

будівництвом житла, які спрямовані на вирішення соціальних проблем

військовослужбовців (додається);

- висновок щодо інформації про орієнтири вартості нерухомості у м. Одеса

(додається).

доп.5

Рекомендуємо залучити до співпраці громадські організації.

до п.6

Пропонуємо врахувати пропозиції Громадської ради при Міністерстві оборони.

Голова робочої групи Осіпенко В.І.

Члени робочої групи Іванов М.Б.

Лисняк В.Г. Горелов Ю.Л. Луганський О.І. Гук О.І

Чертков А.В. Сергієнко А.В. Матвійчук Д.Л. Соловйов С.М.

ЗВІТ

робочої групи Про результати ознайомлення із станом і рівнем підготовки курсантів, які переведені з Одеського інституту Сухопутних

військ, перевірки наявності та відповідності сучасним вимогам навчально-матеріальної бази, визначення можливостей професорсько-викладацького складу інституту щодо здійснення якісної підготовки військових фахівців у Львівському інституті Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка"

Про результати ознайомлення із станом і рівнем підготовки курсантів, які переведені з Одеського інституту Сухопутних військ, перевірки наявності та відповідності сучасним вимогам навчально-матеріальної бази, визначення можливостей професорсько-викладацького складу інституту щодо здійснення якісної підготовки військових фахівців у Львівському інституті Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка"

Згідно з рішенням Правління Громадської ради при Міністерстві оборони України від 21 травня 2007 р. у термін 29-30 травня поточного року представниками Ради здійснено робочу поїздку до міста Львова з метою ознайомлення із станом і рівнем підготовки курсантів, які переведені з Одеського інституту Сухопутних військ, перевірки наявності та відповідності сучасним вимогам навчально-матеріальної бази, визначення можливостей професорсько-викладацького складу інституту щодо здійснення якісної підготовки військових фахівців у Львівському інституті Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету "Львівська політехніка".

До попередньо визначеної з числа членів Громадської ради робочої групи були залучені: Альощенко Іван Володимирович - полковник запасу, начальник штабу-заступник начальника аеромобільних військ, учасник бойових дій, вислуга років на командних засадах якого складає 34 роки; Русін Андрій Іванович-полковник у відставці, заступник начальника Одеського інституту Сухопутних військ з виховної роботи (1992-2000 р.р.), кандидат філософських наук з військової проблематики, доцент. Ці фахівці, на розсуд членів робочої групи, допомогли професійно зробити оцінку діяльності інституту з вищезазначених питань.

Командування інституту з порозумінням віднеслось до місії представників Громадської Ради та надало можливість поспілкуватись із офіцерами, курсантами та працівниками учбового закладу та полігону, ознайомитись практично з усіма об'єктами, які цікавили членів групи.

Однак слід зазначити, що незважаючи на чисельні наполегливі прохання членів робочої групи, керівництво інституту повністю виключило можливість ознайомлення останніх із документами, що характеризують якісний склад науково-педагогічних працівників, їх військовий та педагогічний досвід, відповідність посадам за військово-обліковим фахом, наявність наукових ступенів за фахом тощо. У зв'язку з цим, члени робочої групи були вимушені робити висновки на підставах інформації, отриманої під час особистих співбесід із викладачами, курсантами та працівниками інституту.

Члени робочої групи відмічають що:

фахівцями механізованих, танкових військ, РВ і А, тилу, відповідною навчально-методичною базою військовий інститут забезпечено. Однак в процесі польової підготовки курсантів-артилерістів виникають проблеми, які пов'язані із штатною стрільбою артилерії в зоні дії якої знаходиться населений пункт, що викликає обурення у місцевих мешканців;

кафедра розвідки забезпечує підготовку тільки фахівців військової розвідки. Підготовка фахівців для військ спеціального призначення Сухопутних військ і ВМС практично не здійснюється за відсутності фахівців та спеціальної навчально-матеріальної бази;

кафедра аеромобільних військ не відповідає своїй суті, так як на кафедрі можливо проводити тільки повітрянодесантну підготовку курсантів, повністю вихолостивши тактичну, вогневу, спеціальну, спеціально-технічну, топографічну підготовку тощо. Тобто ведеться не підготовка офіцерів-десантників, а "простих" парашутистів, яких викинули в тил противника і вони не мають ніякого поняття що і як їм далі робити.

На кафедрі на даний час в наявності 5 офіцерів та 1 цивільний викладач, які здатні забезпечити тільки стрибки з парашутом, використовуючи при цьому повітрянодесантний комплекс 80 оаемп і інколи навчального центру, що потребує постійних змін у розкладі занять, як полку, так і підрозділів курсантів-десантників.

Кафедри тактичної, вогневої і розвідувальної підготовки не укомплектовані відповідними фахівцями та матеріально-технічною базою аеромобільних військ, що не дає змогу навчати курсантів засособам та прийомам ведення бойових дій в тилу противника, а на самій кафедрі такі фахівці відсутні.

Не приділяється увага психологічній підготовці. Повністю втрачена корпоративність курсантів-десантників - в одному строю, не залежно від різниці в формі одягу всі стають однакові, без натхнення, без гордості за свій рід військ.

Відсутність необхідної навчально-методичної бази, кваліфікаційної, методичної та спеціальної документації і літератури на інших кафедрах інституту не дозволяє здійснювати якісну підготовку майбутніх офіцерів-десантників.

Перелічене у сукупності призводить до зниження рівня професіоналізму та бойового духу офіцерського складу аеромобільних військ України.

Потребують негайного вирішення питання створення відповідної навчально-матеріальної бази, внесення необхідних змін до організаційно-штатної структури як самої кафедри, так і інституту.

Робоча група відзначає, що у висновках експертної комісії щодо ліцензування військових фахівців за спеціальністю "Тилове забезпечення" напрям підготовки "Військові науки" у Львівському військовому інституті Національного університету "Львівська політехніка" визначено, що кадрове забезпечення підготовки військових фахівців за вказаними спеціальністю та напрямом буде відповідати умовам ліцензування у разі здійснення цілої низки організаційно-штатних заходів, перелічених у цьому документі.

Але фактично умовне ліцензування на право надання освітніх послуг в підсумку може дати Збройним Силам України тільки умовно підготовленого фахівця.

Елементи такого умовного ліцензування проглядаються і при вивченні висновків, зроблених цією ж експертною комісією щодо ліцензування підготовки військових фахівців за спеціальністю "Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ", особливо у додатку 2 "Якісна характеристика науково-педагогічних працівників кафедр...". Хоча за цією спеціальністю інститут ліцензовано без обумовленостей. Львівський інститут не має ліцензії, для підготовки фахівців з ракетно-артилерійського озброєння.

На думку членів робочої групи саме існування Львівського інституту Сухопутних військ у тому вигляді, в якому його створено, є необгрунтованим ні з військової, ні з економічної необхідності, а ні збоку тих фінансових коштів, які було вкладено в його створення і вкладаються в його утримання.

Так, відсутність кваліфікованих науково-педагогічних кадрів вже сьогодні робить інститут безперспективним і безплідним для Збройних Сил України, що незабаром може призвести до "голоду" на професійні офіцерські кадри, особливо це стосується аеромобільних підрозділів, розвідки, служби ракетно-артилерійського озброєння, тилового забезпечення, військ спеціального призначення.

Аналіз інфраструктури інституту дає можливість зробити висновок щодо значної його витратності, особливо в питаннях використання електроенергії, води, тепла, паливо-мастильних матеріалів та інших матеріалів, пов'язаних з ремонтом та утриманням цієї інфраструктури, зберіганням техніки та озброєння, виконанням навчальних завдань. Про це свідчить загальна штатна чисельність особового складу центру забезпечення навчального процесу на Яворівському полігоні та підрозділу забезпечення у самому інституті, яка сягає понад 600 чоловік, що вдвічі перевищує чисельність колишнього полку забезпечення навчального процесу Одеського інституту Сухопутних військ. Навчальний центр Львівського інституту розташовано за 65 км від самого навчального закладу, що вдвічі перевищує відстань до колишнього полку забезпечення Одеського інституту. Тому теза про економічну доцільність ліквідації Одеського інституту підлягає сумніву.

Слід зазначити, що процес підготовки фахівців у Львівському інституті базується на тих же зразках техніки і озброєння, що і в Одеському інституті Сухопутних військ.

Таким чином, ліквідація Одеського інституту Сухопутних військ і створення замість нього Львівського інституту нанесли державі, на наш погляд, великого матеріального і фінансового збитку, розмір якого необхідно визначати за допомогою фахівців.

Крім того, підірвано стабільну систему підготовки військових кадрів, нанесено моральну шкоду багатьом сотням військовослужбовців та членам їх сімей, працівникам Збройних Сил, авторитету влади в цілому.

Члени робочої групи вважають за доцільне

підтримати висновки і пропозиції, які викладені в звіті робочої групи щодо громадської експертизи документів стосовно передачі земельних ділянок і надлишкового майна Одеського інституту Сухопутних військ (додається).

На наш погляд, єдиним раціональним і державницьким підходом до вирішення викладеної вище проблеми є :

Негайне звернення до Кабінету Міністрів України з питанням про припинення ліквідації Одеського інституту Сухопутних військ.

Оптимізування матеріально-технічної та навчальної бази Одеського інституту Сухопутних військ в одному із трьох його містечок та збереження за ним навчального центру в Чабанці.

Залишення наряду з підготовкою офіцерів запасу, в Одеському інституті підготовки кадрових офіцерів тактичної ланки аеромобільних військ, служби ракетно-артилерійського озброєння і тилового забезпечення, для підготовки яких не потрібна наявність артилерійського полігону, що дає велику економію коштів. А висока якість підготовки цих офіцерів буде збережена завдяки наявності в Одесі високопрофесійних науково-педагогічних військових кадрів.

Вирішення питання щодо передислокації військового ліцею на територію факультету, що вирішить питання набору на факультет вже готових до військової служби юнаків, які будуть виховуватися на патріотично-бойових традиціях одного з найстарішого військово-навчального закладу.

Здійснення на базі факультету підготовки не тільки майбутніх офіцерів-десантників, а й офіцерів військ спеціального призначення Збройних Сил України та на підставі державного замовлення офіцерів ПДС для МВС, Прикордонної служби, інших силових структур держави.

Безпосереднє підпорядкування факультету управлінню аеромобільних військ, що дасть можливість зосередитися на самому головному - якісному навчанні і вихованні майбутніх офіцерів.

Пропонуємо змінити назву факультету на "Факультет сил швидкого реагування".

Голова робочої групи Члени робочої групи Осіпенко В.І. Лопата А.В. Альощенко І.В. Горелов Ю.Л. Гук О.І. Іванов М.Б. Лисняк В.Г. Луганський О.І. Матвійчук Д.Л. Русін А.І. Соловйов С.М. Чертков А.В.