На початку жовтня 2004 року США були стурбовані появою в Ірані ракет середнього радіуса дії, здатних уражати цілі на відстані 2 тис. км., тому прийняли рішення прискорити розгортання системи ПРО (протиракетної оборони).

США провели попередні консультації з європейськими союзниками про розміщення антиракет у Європі і включення їх у зону дії американської ПРО, але прийняли одноосібне рішення щодо розміщення ПРО в Чехії і Польщі на підставі двосторонніх угод.

Міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр піддав критиці заяву США щодо запланованого розміщення протиракетного щита в Чехії та Польщі. Плани США в НАТО не обговорювалися і були повною несподіванкою. Висновок: Розміщення ПРО у Чехії та Польщі є двосторонніми угодами між США та Чехією і Польщею. Це є підрив єдності НАТО та повне ігнорування думок інших європейських країн – членів НАТО. Доречи, Україну також ніхто не запитував. Нею, як європейською країною, її стратегічний партер США знехтував.

Ульям Тейлор, американській посол в Україні,6 лютого в інтерв’ю газеті “День” дав пояснення чому так сталося. Він заявив, що США своєчасно інформує своїх союзників по НАТО, а також Україну щодо планів реалізації програм ПРО. У той же час йому не відомо щодо факту інформування офіційних представників ЄС. На його думку, і це вельми цікаво, “тому що, напевно, це питання перебуває поза компетенцією Європейського Союзу як структури. Це питання явно в компетенції індивідуальних країн.” Послу також не здається, що у вирішенні питання розміщення елементів ПРО в деяких державах НАТО, які є одночасно членами ЄС, не потрібно спільного рішення НАТО. Посол також повідомив, що “Рішення про те, де розміщати елементи ПРО, приймається на підставі аналізу обставин географії і геометрії” і наскільки він розуміє “що Польща і Чеська Республіка є, очевидно, найбільш оптимальними місцями для розташування протиракетних елементів проти ракет, що могли б стартувати з території держав-парієв на Близькому Сході.”

Без сумніву, що в цьому випадку посол, у першу чергу, мав на увазі – Іран. Як уже згадувалося, Іран має балістичні ракети з дальністю дії до 2000 км. Така ракета, яка буде стартувати із північно-західного району Ірану здатна досягти Румунії, Болгарії та Греції (це члени НАТО). До Польщі, де планується розмістити антиракети, Іран поки ще “не достає”. Іранським балістичним ракетам щоб долетіти до США треба подолати приблизно 10 000 км. Розробка ракет такої дальності дії - це проблема, яку навіть поки ще не вирішала Франція. Так тільки у 2006 році був проведений іспит французької балістичної ракети М51 с дальністю дії 8 000 км. Дальність дії ракет M51 в 1,5 раза більше, ніж у ракет попереднього покоління М45. Нові ракети планується прийняти на озброєння тільки лиш у 2010 році. Франції було потрібно більш ніж 20 років щоб збільшити дальність польоту своїх балістичних ракет з 2000 до 8000 км. Ірану на це скоріш усього потребується значно більше часу. Не можна не погодитися с із паном послом, що розташування ПРО у Чехії та Польщі з урахуванням особливостей траєкторії балістичних ракет є оптимальним для захисту США у віддаленому майбутньому та у близькому майбутньому для захисту європейських країн, до речі, як з’ясувалося, яких про це не запитували.

Більш оптимальним розташуванням ПРО для захисту США від ракет Ірану є Україна, а ще краще – Грузія, на які проектується траєкторія балістичних ракет у випадку їх польоту у бік США. Чім раніш ракета буде перехоплена після старту, тим більше ймовірність, що вона не подолає дистанцію до цілі, оскільки ПРО передбачає “багатошарову” систему ПРО, яка забезпечує можливість другої і навіть третьої спроби перехоплення балістичної ракети, яка подолала перший бар’єр ПРО. Ракети ПРО обмежені по дальності дії, оскільки їм потрібно маневрувати для зближення с ціллю і для цього треба витрачати додаткове паливо. Технічні характеристики антиракет суворо таємні, але можна з великою долею ймовірності казати, що ракета ПРО, яка знаходиться у Польщі перехопити ракету спрямовану з північних районів РФ у бік США не здатна (малий “коридор” перехвату). Ракети ПРО, у випадку їх розташування у Польщі, здатні уражати ракети запущені із РФ, що спрямовані у бік США, тільки у випадку їх старту з півдня Росії, де їх скоріше нема (чи поки нема). Так що з високою ступенем імовірності можна стверджувати, що коли казати щодо можливості “заважати” Росії запускати ракети у бік Західної Європи, то ця система, яка планується до розміщення у Чехії та Польщі, буде діяти, але для захисту США від російських ракет навряд чи буде корисною. Таким чином хвилювання Росії щодо розміщення ПРО у Чехії та Польщі не зовсім зрозуміли, але виникає питання, чому розміщення ПРО у цих країнах не узгоджується з ЄС та європейськими країнами членами НАТО, не зважаючи на те , що вона є найбільш ефективною для ЄС?

Є ще одна особливість використання антиракет. Знищуючи балістичну ракету на траєкторії на висоті до 225 км та, маючи значно обмежену дальність дії (“коридор” враження) по рівнянню з балістичною ракетою, можна очікувати, що уламки збитої ракети та антиракети будуть падати на землю не дуже далеко від міста страту антиракети. Скільки це буде 10 чи 500 км від міста старту антиракети сказати важко.

Для цього треба добре знати характеристики антиракети та алгоритм її дії, а це супер таємниця! У той час для Європи (і для України теж) що 10 км., що 500 достатньо для очікування гарантованого “подарунку” з верху у вигляді своєрідного “дощу” при поганій погоді. А коли боєголовка ракети має ядерний заряд? У цьому випадку для нас (України) буде втішати лише одне - балістична ракети з ядерним зарядом, яка була запущена із Ірану по США, не дійде до цілі. І це вже добре. У всякому випадку у будь-якому воєнному союзі існують не тільки права (отримати гарантований захист), але і обов’язки (приймати удар на себе щоб захистити союзника). Безперечно, двосторонні домовленості США з Чехією та Польщею, оминаючи НАТО, як організацію, оминаючи ЄС та країни, які поза волі стають причетні до ПРО, це не робить честі США й у свою чергу змушує Україну замислитися стосовно особливого розуміння США стратегічного партнерства з Україною та і взагалі з ЄС.

Анатолій Павленко