|
Хто ми на батьківській землі?
Де в самоті старіють села,
Де молодість моя весела
Як грач ходила по ріллі?
Хто ми – розумні і дурні,
Такі однакові і різні,
Згуртовані в години грізні,
Роз’єднані у мирні дні?
Хто ми, що вірили брехні,
Яку з трибун несли генсеки,
І задля власної безпеки
Цурались мови і рідні?
Невже ми гірші за батьків,
Що берегли своє коріння
І у молодші покоління
Несли традиції віків?
А нам, як кажуть, чорт не брат.
Смішні нам чесність і наївність.
Ми на словах – усі за рівність,
Та кожен тягне кращій шмат.
А, може, рівність між людьми
Свій вік вже встигла відслужити?
Куди іти і як нам жити,
Чомусь вирішуєм не ми,
А хтось за нас. І взагалі
Пора вже зрозуміти, люди,
Хто ми на батьківській землі –
Чи спадкоємці, чи приблуди.
|
