Шановні захисники Батьківщини!

Щиро вітаю з Днем Перемоги! Зичу ВАМ щастя, довголіття та сімейного щастя! Нехай день прийдешній принесе вам усіляких гараздів!

Щиро ваш,
Голова Всеукраїнської громадської організації
"Товариство українських офіцерів"
Генерал-полковник запасу
Олександр СТЕЦЕНКО.

Вельмишановні ветерани!

Оскільки сьогодні у зв’язку з прийняттям нових Законів України та Постанов Кабінету Міністрів України у ветеранів виникли запитання щодо дотримання державою соціальних гарантій та прав ветеранів, надаємо наше бачення ситуації, що склалася та запропонувати Вам прийняти активну участь в реалізації Указу Президента України «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 31.07.2004 року № 854/2004, Указу Президента України «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 15.09.2005 року № 127/2005 року, Постанови Кабінету Міністрів України від 15.10. 2004 року № 1378 «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05. 2005 року № 356 «Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами»

Щодо збереження пільг ветеранам.

Чисельні звернення ветеранів свідчать про невдоволення ветеранів положенням розділу ІІІ «Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким неправомірно на їх думку, зупинено дію положень інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій ветеранам та змінено або встановлено нові підстави й умови їх надання. Висловлює готовність проявити громадянську непокору у випадку включення до державного бюджету України на 2008 рік обмежень існуючих конституційних прав і свобод.

Обставинами, що зумовили ветеранів звертатися за роз’ясненням та вимогами до Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко є те, що розділом ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» передбачено, що норми щодо надання пільг громадянам (крім працівників бюджетних установ, військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу) з урахуванням середньомісячного сукупного доходу і набувають чинності з 1 травня 2008 року.

Разом з тим, відповідно до змін Закону України «Про статус ветеранів військової служби ... та їх соціальний захист» (№ 203/98-ВР від 24 березня 1998 року), які внесені Законом України від 28.12.2007 року № 107- VІ (107-17) і діють по 31 грудня 2008 року, передбачені пунктами 6 та 11 статті 6 даних доповнень пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Верховна Рада України надала право Кабінету Міністрів України відпрацювати та затвердити Порядок обчислення соціальної пільги ветеранам (крім працівників бюджетних установ, військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу) в жорстких умовах врахування середньомісячного сукупного доходу на ветерана та членів його сім’ї, що суттєво звужує існуючі конституційні та інші, встановлені Законами України права.

Внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів військової служби ... та їх соціальний захист», які передбачають звуження існуючих прав ветеранів, відбувається щорічно у зв’язку з розглядом та прийняттям Верховною Радою України бюджету на наступний рік і не є новим. Такі зміни до діючих Законів України, в тім числі про державний бюджет, постійно оскаржуються суб’єктами права на конституційне подання до Конституційного Суду України, оскільки фактично обмежують конституційні права громадян на соціальний захист, заробітну плату, встановлені законами України пільги, компенсації і гарантії, розміри та порядок їх надання. Зупинення Законами про державний бюджет дії положень інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, суперечить частині другій статті 8, статті 16, частині п'ятій статті 17, частині другій статті 19, частині третій статті 22, частинам першій, четвертій статті 43, частині першій статті 46, статтям 48, 49, пунктам 1, 6 частини першої статті 92, частині другій статті 95 Конституції України.

Аналіз законодавчої діяльності Верховної Ради України показує на те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України). Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України. Ця юридична процедура знаходиться в зв'язку із скасуванням законів, внесенням до них змін та доповнень. Отже, в такому випадку законом про Державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист. Систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій фактично скасовує їх дію. Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.

Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України) та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.

Проте, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування та їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права ( 995_042 ) 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) ( 994_062 ) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( 995_004 ) 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) ( 994_062 ) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав за зверненнями суб'єктів права на конституційне подання справи і приймав рішення, у яких визнавав окремі положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України.

Проте, незважаючи на зазначені рішення Конституційного Суду України, ревізія законами про Державний бюджет України пільг, компенсацій і гарантій, яку започатковано у 1995 році, набула, за висловленням Конституційного Суду України у Рішенні від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, системного характеру.

В той же час, Кабінет Міністрів України, відповідно наданих Законами України повноважень, докладає усіх зусиль задля дотримання конституційних прав громадян, в тім числі ветеранів війни, ветеранів військової служби та ветеранів правоохоронних органів. Підтвердженням тому є Постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». Особливістю даного документу є те, що саме ним звужується можливість посадових осіб Міністерства оборони, Міністерства Внутрішніх справ України, правоохоронних структур, військових формувань та Пенсійного Фонду України тлумачити на свій розсуд положення чинного законодавства та обмежувати право ветеранів та пенсіонерів на перерахунок пенсій у зв’язку з введенням додаткових видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.

Практика правозахисної діяльності показує, що навіть при однозначному тлумаченні чинного законодавства щодо прав на соціальний захист прав громадян, які виконують обов’язки військової служби чи служби в правоохоронних органах, громадян, звільнених на пенсію та ветеранів виникають проблеми практичної їх реалізації

За таких умов Ви можете проявити власну ініціативу та законним шляхом вимагати від влади дотримання Ваших прав. Алгоритм Ваших законних дій описано в книзі «Закон – Ваша фортеця», яка розміщена на сайті «Українські офіцери» (www.tuo.orq.ua). Тільки за Вашою ініціативою Ви можете реалізувати право на захист своїх законних прав шляхом звернень до суб’єктів права на конституційне подання до Конституційного суду України або ж в інший, що відповідає чинному законодавству, спосіб.

Так наприклад, у випадку незгоди з положеннями Законів України, якими призупиняються дія інших Законів, які обмежують чи призупиняють Ваші права, Ви маєте право звернутися до суб’єктів права на конституційне подання щодо оскарження до Конституційного Суду України, як окремих положень Законів України так і окремих Законів в цілому.


З повагою,
та побажаннями успіху

Голова
Всеукраїнської громадської організації
«Товариство українських офіцерів» генерал-полковник запасу
Олександр СТЕЦЕНКО

Нескінченні виборчі перегони та боротьба політичних сил за владу залишають поза увагою виконання обраної нами влади вимог Конституції та інших Законів України щодо соціального та правового захисту захисників Батьківщини та тих, хто цей обов’язок виконав.

Вимоги Конституції та Законів України щодо прав громадян, які виконують обов’язки військової служби чи звільнені в запас і відставку, тлумачаться чиновниками на свій розсуд. Ветерани та члени їхніх сімей вимушені судитися з власною державою і знов залишаються ошуканими, обравши нову владу.

Жодна посадова особа з часу набуття незалежності України та створення воєнної організації держави не намагалася на практиці вирішити житлового питання в Збройних Силах України в повному обсязі і таким чином, щоб вона не виникала надалі. Ця проблема для чиновників ніколи не була предметом вирішення і набувала розголосу тільки в період виборчих компаній, як приманка у виборчих технологіях.

У керівників Міністерства оборони, МВС, СБУ та віськових формувань України немає обгрунтованих підстав не виконувати Закони України щодо дотримання прав військових та пенсіонерів на соціальне забезпечення. Закони приймаються для того, щоб їх виконувати, а не шукати шляхи для неправомірних обмежень і призупинень, в результаті чого виникли порушення законності по відношенню до військових, громадян, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їхніх сімей:

1. Невиконання Міністром оборони, керівниками військових формувань України та органами пенсійного забезпечення вимог частини другої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" щодо перерахування розміру пенсійного забезпечення за минулий час.

2. Невиплата в добровільному порядку заборгованості військовослужбовцям та громадянам, звільненим з військової служби за продовольче забезпечення, яке було призупинено бюджетом України в 2000 та 2001 роках

3. Невиплата в добровільному порядку грошової компенсації за речове постачання військовослужбовцям, які на це мають право при звільненні з військової служби.

4. Ухилення Міністра оборони України Гриценка А.С. від виплати військовослужбовцям та пенсіонерам заборгованості по надбавкам до грошового забезпечення та пенсій, введених Указами Президента України.

5. Введення Кабінетом Міністрів України та Міністром оборони України у 2007 році “новел” до грошового забезпечення віськовослужбовців, за яким в обхід встановленого частиною третьою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.1992 р. зі змінами та доповненнями запроваджено нову схему преміювання, яка не поширюється на військових пенсіонерів та членів їхніх сімей.

6. Фактично ненадання путівок на санаторно-курортне лікування в санаторіях Міністерства оборони України, СБУ МВС та інших військових формувань з оплатою частини їх вартості відповідно п.5 статті 6 Закону України ”Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

7. Невиконання вимог чинного законодавства щодо забезпечення громадян, які звільнилися з військової служби чи продовжують військову службу, житлом для постійного проживання. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081 та наказ Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 є такими, що обмежують право громадян, передбачене статтею 47 Конституції України, за якою кожен має право на житло, та не враховано, що саме Держава в особі її виконавчих органів влади створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

8. Умисне, з ознаками кримінального діяння, невиконання судових рішень Міністром оборони України Гриценком А.С., які набрали законної сили, та недотримання публічних обіцянок щодо вибачення перед військовослужбовцями за неправомірне звинуваченння їх у скоєнні правопорушень.

Наведені факти порушення законності по відношенню до військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їхніх сімей громадян свідчать про відсутність реального соціального захисту і за таких умов ці громадяни вимушені висловлювати недовіру політичним силам та демонструвати публічний протест проти незаконних дій влади.

Ми підтримаємо ту політичну силу, яка опікуючись за державу, проявить волю та візьме на себе зобов’язання примусить працювати Закон.

Ми вимагаємо прокласти край нескінченним порушенням владою прав громадян, які виконують обов’язки військової служби, ветеранів, осіб, звільнених з військової служби та членів їхніх сімей.

Ми просимо публічно завірити нас у готовності реалізувати права захисників Батьківщини та рішучості виконати передвиборчі обіцянки.

З повагою,
Правління
Всеукраїнської громадської організації
“Товариство українських офіцерів”